14 грудня 2018 року у приміщенні виставкових залів ДІАЗ "Стародавній Київ" за адресою Андріївський узвіз, 5/31 було відкрито виставку «Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника... (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна)» .

Експозицію створено за матеріалами науково-рятівних робіт, здійснених впродовж 2016–2018 років співробітниками Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України (ААЕ ІА НАНУ) під керівництвом д.і.н. Гліба Івакіна (1947-2018). Організаторами виставки є: Департамент охорони культурної спадщини КМДА; Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій; Державний історико-культурний заповідник "Стародавній Київ"; Інститут археології НАН України.

Метою виставкового проекту є не лише привернення уваги до найновітніших здобутків київських археологів, але й підтвердження значення археологічних джерел для достовірної інтерпретації історичних подій. 

На виставці представлені матеріали трьох київських розкопів, які відбулися в історичній частині міста: по вул. Десятинна, 9 (на подвір’ї посольства Великої Британії в Україні) дослідили жіноче поховання рубежу Х–ХІ ст.; на території парку «Володимирська гірка» виявили зразки давньоруського церковного начиння; по вул. Кирилівська, 37 (Поділ) зафіксували п’ять давніх культурних горизонтів, найдавніший з яких сформувався близько 1400 років тому. Вперше за багато років розкопок на Подолі ділянку вдалося дослідити повною мірою, до материка.

Найдавніший культурний шар представлений житлом з піччю, яке датується пізнім етапом празької культури (VI–VII ст.) Унікальні артефакти ХІ–ХІІ ст. підтверджують функціонування великокняжої митниці на північному в’їзді до Києва (шлях на Вишгород). Різноманітні й цікаві знахідки XVII–XVIII ст. (зокрема, пічні коробчасті кахлі, кухонний і столовий посуд, іграшки та інше) свідчать про самобутній побут київських міщан.

Культурні нашарування, що комплексно досліджені археологами, є важливим джерелом знань щодо вивчення історії Києва та життя декількох десятків поколінь (приблизно 50!) киян.

Сучасні археологічні дослідження – це не лише квадрати розкопів, стратиграфічні шари, яскраві артефакти. Це ще й широкий комплекс матеріалів для різних досліджень методами сучасних природничих наук. Результати наукової обробки істотно доповнюють інформацію про пам’ятку та окреслюють багато аспектів життя давньої людини. Знахідки археологів яскраво засвідчують загальнокультурну цінність старожитностей Києва – одного з найдавніших міст Європи.

Автор концепції виставки: В. Павлова.

Режим роботи: вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя.
Вихідний день: понеділок.
Робочі години: з 11-00 до 19-00.

Впродовж роботи виставки (січень-березень 2019 року) відбудуться зустрічі з науковцями, майстер-класи, тематичні екскурсії.

Tags: